Деякі банки, посилаючись на той факт, що в них призначено тимчасового адміністратора, припиняють не тільки видачу депозитів, а й блокують розрахункові рахунки. Такими своїми діями вони фактично паралізують діяльність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Наслідком таким дій банків може стати „смерть” юридичних.

Згідно ст. 1074 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. У даному ж випадку банки блокують рахунки без рішення суду.

Згідно п. 1.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта лише в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України.

      Відповідно до ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до  призначення тимчасової адміністрації та не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів,   що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

     Таким чином невиконання банками своїх зобов’язань за Угодою на здійснення розрахунково-касового обслуговування є незаконним, грубо порушує вимоги чинного законодавства та призводить до неможливості виконання юридичними особами та фізичними особами-підприємцями своїх зобов’язань по сплаті податків, обов’язкових зборів та платежів, а також по виплаті заробітної плати.