Порядок виділу в натурі частини житлового будинку

Згідно Постанови Пленуму ВСУ N 7 від 04.10.91 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” при вирішенні справ  про  виділ  в  натурі  часток  жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі,  що,  виходячи зі змісту ст.115 ЦК (старої редакції), це можливо, якщо кожній із  сторін  може  бути  виділено  відокремлену  частину  будинку з самостійним виходом (квартиру).  Виділ також може мати  місце  при наявності   технічної   можливості   переобладнати   приміщення  в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий,  суд вправі за заявленим  про  це   позовом   встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі  підсобні  приміщення  (кухня,  коридор  тощо) можуть  бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

При неможливості  виділу  частки   будинку   в   натурі   або встановлення порядку користування ним,  власнику,  що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація.  Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті  чи  місцевості. Для її визначення при необхідності призначається  експертиза.

В окремих випадках суд може,  враховуючи конкретні  обставини справи,   і   при  відсутності  згоди  власника,  що  виділяється, зобов'язати  решту  учасників  спільної  власності  сплатити  йому грошову  компенсацію  за  належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів.  Зокрема,  це може мати місце,  якщо частка у
спільній  власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими  обставинами  сумісне  користуванн я  ним неможливе,  а  власник  в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

 В  спорах  про  поділ  будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок  може  бути  виділено  відокремлену частину   будинку,  яка  відповідає  розміру  їх  часток  у  праві власності.

Якщо виділ  технічно можливий,  але з відхиленням від розміру часток кожного власника,  суд з  врахуванням  конкретних  обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК ( 1540-06 )  ідеальних часток і присудженням грошової  компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне  переобладнання  та перепланування будинку, він проводиться при наявності  дозволу  на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК ( 5464-10  ).  Якщо  сторона оспорює  рішення  виконкому  щодо  дозволу  на  переобладнання  та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись  з
ним, мотивуючи це в рішенні.

При поділі  жилого  будинку  суд  зобов'язаний  зазначити   в рішенні,   яка   відокремлена  (ізольована  після  переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку  вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Різні господарські будівлі (літні  кухні,  сараї  тощо)  є підсобними  будівлями  і складають з будинком одне ціле.  Тому при відчуженні жилого будинку вони переходять до нового власника разом з  будинком,  якщо  при  укладенні договору про відчуження не було обумовлено їх знесення або перенос попереднім власником.

А згідно Постанови Пленуму ВСУ N 20 від 22.12.95 „Про судову практику у справах за позовами про захист права  приватної власності „квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю,  на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані  жилі  та інші приміщення з самостійними виходами,  які можуть  використовуватися  як  окремі  квартири  або   які   можна переобладнати  в  такі квартири.  У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири,  якщо  про
це заявлено позов.